понеділок, 16 грудня 2019 р.


Воркшоп "Методичний хайп" 
Локація «Освітній тренд» гостинно зустріла бажаючих опанувати основи 3D моделювання. 
16 грудня 2019 року викладач ВПУ №7 Олександр Іванов поділився досвідом роботи з учнівською молоддю під час заняття у вітальні гурткової роботи «3D моделювання для всіх». Під часу заходу гості ознайомилися з технологією 3D друку, її різновидами та можливостями. Були розглянуті найбільш розповсюджені моделі друкуючих пристроїв та витратних матеріалів. Учень групи ОП1-17 Федір Колодяжний продемонстрував можливості САПР "Autodesk Fusion 360" для створення прототипів деталей. Розроблений прототип було оброблено у програмі XYZ printing для 3D принтера Da Vinchi Pro 1.0, на якому відбувалось виготовлення деталі. Учасники заходу змогли також спробувати у роботі 3D ручку, познайомилимя з видами та властивостями пластика для неї.
https://www.facebook.com/100011894971034/videos/704013093338517/

неділю, 15 грудня 2019 р.

ВІДБУВСЯ МАЙСТЕР-КЛАС З ВИКОРИСТАННЯ STEM-КАБІНЕТУ
Україні потрібні кваліфіковані фахівці. Найзатребуваніші професії на ринку праці пов’язані з високотехнологічним виробництвом на стику з природничими науками. Тому так важливо впроваджувати в освітній процес закладів професійної (професійно-технічної) освіти STEM-технології. Вони допомагають виховати творчу особистість, здатну самостійно критично мислити, не зважати на перешкоди і впевнено рухатися до вирішення поставленої проблеми.
Дуже приємно, що на Полтавщині 14 ЗП(ПТ)О мають STEM-кабінети, що сприяють педагогічній творчості в процесі виховання конкурентоспроможного робітника. Але, для того щоб робота в таких кабінетах була ефективною, необхідно багато зусиль викладачів ЗП(ПТ)О для адаптації обладнання кабінету під той чи інший предмет.
Щоб надати допомогу викладачам, які тільки розпочинають працювати зі STEM-обладнанням, 21 листопада 2019 року на базі Вищого професійного училища № 7 м. Кременчука був проведений майстер-клас на тему «STEM–освіта: навчання через дію».

суботу, 7 грудня 2019 р.

На які тести ЗНО-2020 виділять 180 хвилин, а на які – лише 150 хвилин

Тести з 8 предметів ЗНО-2020 можна виконувати дві з половиною години. А от тести з математики, фізики й української можна буде писати три години.
Час, відведений на виконання завдань тестів #ЗНО у 2020 році:

Предмет

Час на тестування

Математика
180 хвилин
Фізика
180 хвилин
Українська мова, українська література
180 хвилин
Історія України
150 хвилин
Біологія
150 хвилин
Хімія
150 хвилин
Географія
150 хвилин
Англійська мова
150 хвилин
Французька мова
150 хвилин
Німецька мова
150 хвилин
Іспанська мова
150 хвилин
 Ваш надійний помічник у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання – «Тренажер ЗНО» від «Всеосвіти». Це сучасний онлайн-сервіс, який допоможе не лише перевірити знання теоретичного матеріалу, але й виховати уважність, вдумливість, а також навчить правильно розподіляти свій час.
Зручний функціонал надасть змогу самостійно регулювати темп проходження тестів та обирати необхідний формат підготовки. Після проходження тестів ви зможете проаналізувати свою успішність завдяки автоматичній статистиці результатів.
На вас чекає приємний сюрприз! Оформлюйте передплату та отримуйте унікальні інформаційні флеш-картки у подарунок! Вони доступні також в онлайн-форматі, тож ви значно зекономите ваш час і зможете підготуватись до тестування будь-де! 
Тренуйтесь за посиланням: https://vseosvita.ua/zno
Вас також можуть зацікавити такі матеріали:
Лілія Гриневич
Результати PISA показали сумний факт, що 36% наших учнів взагалі не досягли навіть базового рівня сформованості математичної грамотності. Але важливо ці результати не тільки обговорювати, але й на їх основі будувати політику, яка вирішуватиме проблеми. Зокрема, впевнена, що в Україні необхідно запровадити додаткові години, оплачувані з бюджету, для надання консультацій з математики учням, які з тих чи інших причин отримали прогалини в знаннях.
В Україні великий вплив на якість освіти має соціальна нерівність. Учні / студенти з низьким соціально-економічним статусом мають у 2-3 рази менші шанси досягти високих показників у навчанні, ніж їхні однолітки з високим статусом. Крім того, як показують дані, такі діти частіше пропускають заняття і не мають можливості надолужувати прогалини в знаннях вдома з батьками або з репетитором. А кожна нова тема з математики базується на надбудові попередніх знань. Таким чином дитина, яка почала не встигати, з часом все більше й більше відстає. А вчителеві, зазвичай, не вистачає часу на уроці, щоб приділити особливу увагу таким окремим учням.
У кращих освітніх системах є політика підтримки слабших учнів через отримання додаткових консультацій у школі. Це допомагає запобігти випаданню їх з навчального процесу і покращує якість освіти.
Зараз є хороша нагода запровадити таку підтримку і в наших школах. Адже триває підготовка Закону “Про загальну середню освіту” до другого читання і є можливість внести відповідну норму до закону. Так, в це доведеться додатково інвестувати з бюджету. Але це дуже важливий інструмент, що допоможе підняти рівень освіти і запобігти втраті освітніх шансів значної частини громадян, яким далі розбудовувати нашу країну.

понеділок, 24 грудня 2018 р.

Почему нужно праздновать Рождество 25 Декабря? Просто и доступно


Если бы название этого блога прочитал человек из Америки или Западной Европы, он бы удивился: а как-же по-другому? Разве люди празднуют Рождество в другие даты? Но оказывается, что так, и я лично знаю парочку таких:). 
Сегодня ведётся много разногласий о том, когда и как нужно праздновать этот праздник, а в народе даже бродят такие термины как католическое Рождество и православное Рождество.
Давайте же разберёмся, что по чем и заглянем немного в историю. 

Дело в том, что вся эта суета с разными датами празднования Рождества - из-за разных календарей, по которым ведутся исчисления. 

Самым используемым календарем на протяжении многих столетий в западной Европе был Юлианский календарь, который был введён Юлием Цезарем в 46 году до Рождества Христова. Этот календарь имел 365 дней в году и раз в четыре года добавлялся ещё один день. Календарь начинался с понедельника, и каждый седьмой день считался праздником. Точность Юлианского календаря по сравнению с тропическим годом была не велика: каждые 128 лет накапливался один лишний день. Например, Рождество, которое всегда совпадало с зимним солнцестоянием, начало сдвигаться в сторону весны. Тоже самое происходило и с Пасхой. 

Во многих храмах, по замыслу создателей, в день весеннего равноденствия лучи солнца должны были попадать в определённое место. Например, в соборе святого Петра в Риме- это мозаика. Но со временем не только астрономы, но и духовенство во главе с папой римским могли удостовериться, что Пасха сдвигается и уже не попадает на прежнее место. После долгих обсуждений этой проблемы, папа Григорий XIII издал указ перейти на новый календарь (который и был назван его именем). Григорианский календарь отличался тем, что у него было новое правило по исчислению високосного года.

По приказу папы Григория XIII 4 октября 1582 года был объявлен 15 октября того же года. Новый Григорианский календарь сдвигал текущую дату на 10 дней и сразу исправлял все накопившиеся ошибки. (Сегодня разница между двумя календарями уже в 13 дней, а через пару столетий Рождество вообще сместилось бы к весне). 
Поэтому в 1582 году Италия, Франция, Португалия, часть Украины и Беларуси (земли, которые были в составе Речи Посполитой) перешли на новый Григорианский календарь. После этого на новый календарь постепенно начали переходить и все протестантские страны Северной Европы. 
Не обошлось, конечно, и без курьезов. Например, в Бельгии и Голландии 1 Января 1583 года наступил сразу же после 21 декабря 1582 года, из-за чего все население в том году осталось без Рождества... 

Понятно, что не всем людям нравились перемены, так как многие протестовали против "новшеств", но интересно отметить то, что именно Церковь того времени (как католическая так и протестантская) стала двигателем прогресса. 

Когда в 16 столетии страны массово переходили на более точный Григорианский календарь, Россия предпочла оставаться жить по своему Византийскому календарю, который был очень сходным с Юлианским. Разница между ними была только в том, что в Византийском календаре Новый год начинался 1 Марта, а исчисление велось от Сотворения Мира. 5508 год до нашей эры считался отправной точкой Византийского календаря. Например, Русский царь Пётр I родился в 7189 году по календарю, который использовался на то время в России. 
В юбилейный 7000 год от сотворения Адама, (1492 год Н. Э.) Русский царь Иван III перенёс начало Нового года с марта на сентябрь, чтобы уравняться с Византийской империей. 

На Юлианский календарь Россия перешла только в 1700 году по личному указу Петра I. С переходом на Юлианский календарь Новый год был перенесён с 1 сентября (хотя эта дата осталась для учебного года) на 1 января. Разница между ними составила 5509 лет, а летоисчисление начало вестись от Рождества Христова. 
Несмотря на то, что в России был введён новый Юлианский календарь, Россия по-прежнему имела расхождение с Европой в 12 дней, потому что Европа на то время уже использовала более точный Григорианский календарь.  

Только представьте себе, как людям, которые вели торговлю с Европой, жилось тогда! Это была страшная путаница в 12 дней.

Только в 1918 году, желая исправить все несоответствия с соседней Европой, по приказу Совнаркома Советский Союз перешёл на Григорианский календарь, сдвинув даты на 13 дней вперёд. Итак, в 1918 году после 31 января сразу следовало 14 Февраля. И вот, казалось бы, наконец-то все ошибки были исправлены, но не тут-то было... Русская Православная Церковь отказалась переходить на новый Григорианский календарь... 

Вроде-бы это небольшая проблема, но из-за этого население продолжало праздновать великие Христианские праздники по Юлианскому календарю (старому стилю), а жить и праздновать свои дни рождения и другие праздники по новому- Григорианскому календарю. Так и появились два Рождества, два новых года (один вообще имеет крутое название: старый Новый Год) и две Пасхи... А самый главный парадокс во всем этом это то, что Новый Год получился перед Рождеством. Ведь по Григорианскому календарю Рождество -25 Декабря (день, когда родился Иисус), а Новый Год- 1 Января (день, когда Иисуса принесли в храм и дали Ему имя). А по Юлианскому календарю Рождество - 7 января, а Новый год -14 января. Поэтому праздновать Новый Год - 31 декабря, а Рождество - 7 января, как минимум нелогично...

То, что православная церковь отказалась переходить на новый календарь это их дело, но меня удивляет одно, почему протестантские церкви западной Украины и Беларуси остались праздновать Рождество и Пасху по старому стилю. Ведь в 1582 году именно Церковь стояла у руля прогресса...

P. S. Уже в конце этого столетия так званное "православное Рождество" сдвинется на один день вперёд и будет уже 8 января. Так, что лучше перейти на 25 декабря заранее...